У виборчих списках має бути 30% жінок.

Закон про вибори гарантує, що 30% у виборчих списках віддають жінкам - такі вимоги до України з боку Євросоюзу. Ініціаторами прийняття цієї норми були депутати від Блоку Петра Порошенка, але на ділі саме вони її і не виконали, повідомляє ТСН.

Один з авторів норми закону голова фракції партії президента Юрій Луценко каже, вирішити гендерне питання було важко.

"В деяких областях, на жаль, не витримана квота, в деяких сказали просто - ми не знаємо таку кількість жінок, в наступний раз будемо шукати більше", - бідкається політик.

Найбільше жінок за даними Комітету виборців України – у списках "Самопомочі". Там норма навіть перевиконана. "Опоблок" і "Укроп" теж перевиконали жіночий план. "Батьківщина", яку очолює жінка Юлія Тимошенко вклалася в норму. А от "Солідарність" Петра Порошенка квоту недовиконала. У них із жінками геть сутужно. "Опоблок" добрав сільськими та райрадами. Про це розповіла ТСН народний депутат Тетяна Бахтеєва. Мовляв, на селі жінка звикла і дояркою бути, і на політиці розумітись одночасно. А городянки – не такі.

"Селищні та районні ради - ми там побачимо і 50 відсотків жінок, а що стосується обласних рад, то там цих відсотків ми не побачимо", - каже Бахтеєва.

Кандидат у мери Києва від "Самопомочі" Сергій Гусовський гарантує якість своїх жінок. Каже, вони модні, стильні, молоді.

Те, що серед жінок бувають не надто вдалі представниці місцевих органів влади – нам не звикати. Та дослідниця з гендерних питань зауважує: від статі ефективність не залежить.

"Якби ви подивились на кандидатів чоловіків з цієї точки зору, ми б теж побачили що беруть кого попало і давно беруть кого попало", - вважає експерт Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик.

Із живими доказами поваги до гендерної рівності прийшов на інтерв'ю ТСН кандидат у мери Києва від "Укропу" Геннадій Корбан. Вікторія Дворецька балотується від "Укропу" в Київраду. Каже, робить це, бо за батьківщину боляче.

За гендерну поправку голосували більшість чоловіків. Але, як виявилося, закон однаковий не для всіх. Рішенням суду та постановою Центрвиборчкому, поправка про гендерну квоту має, як виявилося, рекомендаційний характер.

"Норма щодо гендерних квот не є обов'язковою і не є підставою для відмови у реєстрації. Відмова у реєстрації кандидатів на підставі недотримання квот не є обґрунтованою – така позиція ЦВК. Хоча я за неї і не голосував, це офіційна позиція", - резюмує член ЦВК Андрій Магера.

Тож ухвалення такої норми було радше піаром, аніж реальним наміром влади. Можливо тому панівна партія особливо й не переймалася виконанням цього закону.

Кореспонденти ТСН Ольга Василевська, Оксана Солодовник, Олександра Мітіна

Джерело: ТСН

© 2015 ВГО Центр "Розвиток демократії"