Запрошуємо Вас у свiт дебатiв!

Техніка дебатів допоможє Вам у рiзних життєвих ситуацiях. Люди, які займаються бiзнесом, освiтою, полiтикою, у багатьох випадках використовують технiку дебатiв аби переконати опонентiв та захистити свої рiшення. I всі ми, не усвiдомлюючи того, майже весь час, мимоволi дебатуємо: з батьками в сiм’ї, з викладачами в навчальних закладах, з друзями в компанiї. Молодь, яка грає у дебати, навчається логiчно та критично мислити, помiчати протирiччя здавалося б в найдосконаліших твердженнях, переконливо доводити свої думки та погляди іншим особам або широкiй аудиторiї.

Дебати вiдкривають перед Вами новi можливостi для подальшого особистого розвитку.

1. ЩО ТАКЕ ДЕБАТИ?

Дебати, що відбуваються в нашому повсякденному житті – неофіційні дебати. Офіційні або формальні дебати, про які йдеться, мають специфічну структуру, правила та певні обмеження.

Формальні дебати починаються з теми - короткого та простого твердження, це визначається та зміст того, що саме будуть обговорювати обидві сторони.

Кожна команда – ті хто стверджує і ті хто заперечує - намагаються переконати незалежного суддю, що саме їх позиція є правильною. Команди послідовно викладають свої аргументи переконуючи, суддів в помилковості позиції іншої сторони.

Основною особливістю офіційних дебатів є правила. Вони регулюють процес гри двох дебатуючих сторін. Кожна сторона повинна піддавати критичному аналізу аргументи опонентів, порівнювати свою позицію з позицією опонентів, демонструючи судді, що саме вони мають перевагу.

2. ЧОМУ САМЕ ДЕБАТИ?

Існує безліч доказів на підтримку проведення дебатів. Найважливіше – це можливість розвивати вміння та навички, що допоможуть Вам у подальшому житті. Дебати навчать Вас розуміти, що будь-яка тема та судження мають право на існування, а всі думки можуть не тільки обговорюватись, а й мати сильні та слабкі сторони. Людина, яка пройшла школу дебатів має безперечну перевагу перед іншими громадянами, бо на її боці буде сила знання. З цієї причини, а також за звичкою, Ви будете організовувати свій процес мислення, викладати думки ясно, чітко, ефективно та переконливо.

3. ВЕЛИКІ ТРАДИЦІЇ ДЕБАТІВ

Ідеї щодо створення дебатів сягають у сиву давнину до стародавньої Греції, коли дебати були проявом демократії. В Афінах грецькі громадяни збиралися у своєрідні клуби, де обговорювали, якими повинні бути закони. Студенти тих часів навчалися мистецтву дебатування. Вони відстоювали інтереси спочатку однієї, а потім іншої сторони, з метою глибше і повніше зрозуміти тему, що обговорюється.

У середні віки навчання в Європі передбачало опанувати вміння публічно виступати та дебатувати для тих хто у майбутньому пов”яже своє життя з політикою та юриспруденцією. Напочатку історії Сполучених Штатів дебатні клуби організовувались тільки в університетах.

Впродовж президентських кампаній 1960 років у Сполучених Штатах перші серії телевізійних дебатів між Джоном Ф.Кеннеді та Річардом Ніксоном поширили популярність дебатів, що зрештою призвело до зростання кількості їхніх прибічників.

Сьогодні проведення дебатів поширене у школах та університетах усього світу. Більшість Європейських країн мають дебатні програми у кожному навчальному закладі. Надзвичайно цікавим явищем став світовий Чемпіонат Парламентських дебатів 1995-1996 років, що проводився в Ірландії. Він об”єднав понад 30 країн світу. Таким чином, дебати почали поширюватись у всьому світові і в країнах Східної та Центральної Європи, республіках Середньої Азії з”явились дебатні центри та клуби, що почали залучати молодь до дебатів.

4. ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕБАТІВ

Принцип перший - Дебати – як навчання

Гра дебати задумана, як засіб підвищення рівня Ваших знань. І тому, брати участь у дебатах потрібно для того, щоб навчатись. Іншими словами, у дебатах важливішим є процес навчання, ніж кінцевий результат кожної гри – перемога або поразка. Пам`ятайте, що граючи ви отримуєте досвід, як поводити себе перед аудиторією та логічно будувати промову.

Ви керуєтеся більш шляхетними цілями, ніж ті, хто намагається перемогти будь-якою ціною. Не ставлячи перед собою завдання виграти будь-якою ціною, в ході дебатів Ви не будете застосовувати сумнівних прийомів та агресивних дій. Таким чином, Ваша поведінка викликатиме повагу до Вас та прихильність суддів. По-друге, ви приділите більше уваги підготовці аргументів, пошукам контраргументів та кращому їх викладенню.

Принцип другий - Правда і нічого крім правди

Якщо Ви зрозуміли та погоджуєтесь з першим принципом, то Вам буде легко засвоїти і другий принцип дебатів – говорити правду. Коли навчання та формування навичок для Вас більш важливі, ніж перемога, то чи варто використовувати в дебатах недостовірні факти, посилання на неіснуючі джерела інформації тощо?

Чесність – це основа всього, що діється у дебатах. Гра в дебати розвиває одну з найважливіших рис характеру людини – допитливість. Ми завжди зацікавлені у пошуках істини. Чи потрібні нам зараз політичні реформи? Чи зможемо ми колись подорожувати до далеких галактик? Чи є життя на інших планетах? Ці запитання пов’язані з інтересами нашого суспільства в минулому, сьогоденні та майбутньому, і всі вони у дебатах стають центром пошуків істини.

Ваше завдання, ставши учасником дебатів, бути чесними в аргументах, що Ви збираєтесь висувати, чесними – у використанні тих доказів та фактів, котрими Ви оперуєте, та чесними у спростуванні аргументів іншої команди. Ці дії будуть належно оцінені суддями і Ви матимете повагу не тільки від них, а й від ваших опонентів.

Принцип третій – повага до опонентів.

Учасники дебатів повинні поважати один одного. Дебати не є боротьбою особистостей. Ви ніколи не повинні принижувати, ображати або зневажати інших людей тільки за те, що вони не погоджуються з Вами. Дебати – це змагання ідей. У битві ідей єдина допустима зброя – це добре обдуманий аргумент. Якщо в дебатах будь-яка команда відстоює не привабливу ідею – наприклад рабство, расизм або геноцид, то не треба намагатись образити людину. Єдиний шлях довести хибність ідеї – показати небезпечність її наслідків. Якщо ж Ви зосередите зусилля на компроментації людини – ідея залишиться недоторканою.

Це все – теорія, але висновок простий. Ідеї, якими б вони не були, привабливими чи навпаки, завжди заслуговують уваги; а люди, що є їх носиями – на повагу. Єдиний шлях довести хибність ідеї – протиставити грунтовно підготовлений аргумент.

5. ЕТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ ОБОХ СТОРІН

Один з технічних прийомів навчання дебатам, полягає в тому, щоб взяти будь-яку суперечливу тему та відстоювати її з протилежних сторін. Один раз зі сторони, що стверджує, інший раз – з тих, хто заперечує.

У деяких людей застосування цього прийому викликає певні проблеми. Одна учениця, яка захоплювалася дебатами, була прекрасним промовцем, мала високий рівень мислення. Усі ці якості надзвичайно цінні для гравця. То вона так висловлювалася про свої труднощі внаслідок обговорення спочатку за одну сторону а потім за іншу сторону: “Я почувала себе як двоголовий дракон, що водночас вірить у все і в ніщо”. Такі відчуття зрозумілі, а критичне ставлення до застосування цього методу певною мірою може бути виправданим. Адже практично водночас Ви повинні знайти аргументи і довести оточуючим, що обговорювана проблема має два протилежних рішення, і обидва – треба правильно представити. Але у той самий час вміння відстоювати правильність різних сторін не робить людину лицемірною. Є кілька вагомих причин для того, щоб застосовувати цей прийом.

Поточна практика дебатування за різні сторони схожа на систему, що використовується в судочинстві. В суді розглядаються дві ідеї, котрі допомагають нам в пошуках правосуддя. Перша ідея полягає у тому, що є якнайменше дві сторони у кожній суперечливій справі: захист та звинувачення. Друга ідея - не менш важлива, ніж перша – вона полягає у тому, що обидві сторони мають право на об`єктивне та чесне слухання. І саме головне пам`ятайте, що дебати це навчання і ви навчаєтесь дивитись на тему з різних сторін.

Завдання гравця полягає не у тому, щоб відстоювати слабку сторону чи підтримувати сумнівні цінності. Ваше завдання – зрозуміти, що обидві сторони суперечливого питання повинні уважно розглядатись, змістовно та продумано висвітлюватись. Тобто завжди є сильні аргументи, як за одну, так і за іншу сторони. Це одна з умов проведення дебатів.

Не доцільно робити поспішні висновки, не вислухавши протилежну сторону. Таким чином дебатування з різних сторін, спершу здається не зовсім логічним, але воно виправдане з навчальної точки зору. Практика використання цього методу дає розуміння та визначенність при розгляді складніших, глибших та важливіших питань. Окрім того, дискутування з різних сторін вчить учасників дебатів заздалегідь знаходити відповіді на аргументи, ще до того, як їх буде проголошено та почнеться обговорення.

6. НАВИЧКИ ДЕБАТІВ

ВМІННЯ АНАЛІТИЧНО МИСЛИТИ

Найважливіше вміння в дебатах – аналітично мислити.

Аналітичне мислення – це процес формулювання чіткого визначення, здатність знаходити продуктивні ідеї та думки. Аналітичне мислення для дебатів всеодно, що скальпель для хірурга: воно допомагає учаснику дебатів «розрізати» предмет дослідження та дістати аргументи, що є ясними, продуманими та добре підтримані доказами.

Аналітичне мислення – універсальна навичка при деяких аспектах дебатів. Коли Ви вперше отримуєте тему для дискутування, то використовуєте критичне мислення, як перший крок у поділі теми на частини для подальшого їхнього розгляду, кожній окремо. Наприклад, вивчаючи тему «Смертна кара виправдана», гравці з аналітичним мисленням взмозі швидко зрозуміти, що їм необхідно розглянути обидва аспекти цієї проблеми. По-перше, наскільки смертна кара відповідає нормам моралі, по-друге, чи є смертна кара достатньо ефективним засобом запобігання злочинності. Вам необхідно навчитись бачити логічний зв’язок між абстрактними ідеями та подіями у реальному житті. Аналітичне мислення дозволяє знаходити прорахунки в позиції Ваших опонентів і бачити аргументи, що недостатньо підкріплені доказами.

ВМІННЯ ЗНАХОДИТИ ІНФОРМАЦІЮ

Як необхідне доповнення до аналітичного мислення підкреслимо обов’язковість такої важливої навички, як вміння знаходити потрібну інформацію. Коли Ви будуєте аргумент, то потребуєте доказів для його підтвердження. Іноді в підтримку аргументу можуть бути використані нескладні логічні міркування або загальновідомі приклади з повсякденного життя. Але доволі часто аргументи вимагатимуть від Вас ретельно обгрунтованих доказів, що потребує пошуку інформації з різних джерел. І важливо знати не тільки, яка інформація потрібна для доказу ваших аргументів, але й де цю інформацію знайти (спілкування з батьками або консультації з фахівцями, робота в бібліотеці).

ВМІННЯ ВИСЛУХОВУВАТИ ТА ЗАПИСУВАТИ

Кінцевий результат дебатів у значній мірі залежить від вміння висловлюватись та від вміння вислуховувати. Найвидатніші політичні лідери світу були добрими слухачами, що допомогало їм знати потреби виборців, а це, в свою чергу, призводило до їхньої популярності серед народу. У Сполучених Штатах багато коментаторів аналізуючи діяльність Президента Біла Клінтона зазначали, що складається враження, начебто Президент тримає пальці на пульсі Америки. Це визнають не тільки прихільники Білла Клінтона, а й його політичні противники. Це свідчить про те, що Президент знає у чому Америка зацікавленна більш за все. У дебатах вміння слухати є дуже важливим тому, що ті гравці, хто не вміє слухати, не завжди розуміють у чому слабкість аргументів опонента і для них важко це спростувати.

Читаючи цей підручник, Ви повинні запам’ятати, що дебати не така вже й важка гра. Головне в ній - Ви доводите свої аргументи і спростовуєте аргументи Ваших опонентів. Все інше - тільки поради як краще це зробити. Доказ - це засіб посилення аргументу. Перехресні запитання - це засіб послабити аргументи опонентів і одночасно – посилити Ваші. Пошук, обдумування та спростування аргументів – це ті засоби, з якими ви познайомитеся у підручнику, але плідно використовувати Ви зможете лише тоді, коли будете пам’ятати для чого вони Вам потрібні: для зміцнення Вашої лінії аргументації та для послаблення позиції Ваших опонентів. На закінчення невелика порада: Ви не зможете навчитись дебатувати заочно по книжці. Ви можете навчитись тільки коли будете брати безпосередню участь у дебатах, слухаючи та переймаючи досвід інших учасників, і обов’язково думаючи та розмірковуючи. Якщо Ви добре зрозумієте все викладене і надійно запам’ятаєте, то у разі нагальної потреби зможете користуватися своїми знаннями та порадами, що ми пропонуємо Вам в цьому підручнику.

Ми бажаємо Вам успіхів у Ваших дебатних пригодах!

 

РОЗДІЛ ІІ

1. ЕЛЕМЕНТИ ДЕБАТІВ

Головна мета учасників дебатів – переконати суддів у тому, що Ваші аргументи кращі, ніж у опонентів. Незважаючи на те, що мета дуже проста, тактичні та технічні прийоми для її досягнення можуть бути дуже складними. Згодом, беручи участь у дебатах, набувши більшого досвіду, Ви навчитеся цим тактичним і технічним діям, а можливо розробите свої прийоми. Але зараз, зосередимо увагу на деяких основних елементах дебатів:

  1. Тема. Для проведення дебатів необхідно визначити тему. В ній ставиться питання або проблема для обговорення. У навчальних дебатах теми мають бути зрозумілими та доступними для учасників та суддів.
  2. Стверджуюча сторона. Представники команди доводять свою позицію, побудовану на аргументах, прикладах, фактах. Вони намагаються переконати у своїй правоті команду опонентів та суддів.
  3. Заперечуюча сторона. Представники цієї команди спростовують ідею стверджуючої сторони. Вони намагаються довести хибність аргументації своїх супротивників та схилити суддів на свій бік.
  4. Критерій. Це формулювання завдання командою з метою показати, чого вона хоче добитися при розгляді теми. Таке твердження використовується у грі для побудови суджень, одночасно є інструментом доказу для команди. У кожній дебатній грі критерій вказує на її головні моменти, закріплює ціль і показує суддям, що має довести команда, аби виграти гру.
  5. Дефініції. Об`єктивні визначення ключових термінів заданої теми з достовірного загальновизнаного джерела.
  6. Аргументи. Довести суддям, зверхність Вашої позиції, можливо лише за умов застосування переконливої аргументації (використання історичних фактів, інформаційних довідок, цитат, тощо). Аргументи можуть бути вагомими або слабкими. Судді критично ставлячись до аргументації, намагатимуться пересвідчитися у виваженості аргументів, з обох сторін визначеної теми і зрозуміти наскільки Ваші аргументи можуть вистояти проти атак та випадів опонентів. Докладніше про аргументи Ви дізнаєтесь з частини 5 запропанованого посібника
  7. Докази. Разом з аргументами гравці повинні надати суддям докази на їх підтримку. Наприклад, Ви пояснюєте своїй мамі, що запізнилися до школи через те, що зупинилися допомогти хлопцю-мотоциклісту змінити пробиту шину. Щоб довести мамі (судді в цьому випадку), що аргумент правдивий, Ви показуєте їй розірвані джинси та поранену під час заміни колеса руку. Такі докази, в цьому випадку, посилюють вашу аргументацію. У дебатах докази моделюються, у першу чергу, шляхом розумової діяльністі. Детальніше процес пошуку та наведення доказів буде обговорено в частині 6.
  8. Перехрестне опитування Більшість форматів навчальних дебатів дають право гравцям ставити запитання опонентам та, у свою чергу, відповідати на їхні запитання. Питання можуть бути використані для уточнення позиції або для виявлення слабких місць у ланцюгу аргументації опонентів. Ця інформація потім може бути використана у Вашій промові або промові вашого партнера. Про перехрестні опитування Ви більше дізнаєтесь у частині 12.
  9. Рішення. Під час промов судді занотовують Ваші аргументи та докази і після закінчення раунду виносять рішення - хто з команди бувкращим. Докладніше про прийняття рішення та про роботу суддів буде викладено у частині 13.

2. РІЗНІ СТИЛІ ДЕБАТІВ

На сторінках підручника, що Ви вже прочитали, розглянуто загальні риси та цілі, характерні для різних типів дебатів. Насамперед, це вміння переконати суддів, що ваша позиція, при обговоренні запропонованої теми, вірна. Але в дійсності існує кілька типів (стилів) дебатів. Всі вони мають різні назви в залежності від походження. Наведенні нижче стилі - принципово різні. Вони набули поширення в багатьох країнах світу, і всі вони легко адаптуються для проведення міжнародних змагань.

ДЕБАТИ ЛІНКОЛЬНА-ДУГЛАСА

Були змодельовані після відомих дебатів між Авраамом Лінкольном та Стефаном Дугласом. Диспути цього типу відомі як “ціннісні дебати”. Учасники дебатів такого типу зосереджують зусилля на оптимальному висвітленні цінностей, про які йде мова у запропонованій темі, тобто на тому, котрі важливіше для суспільства. Наприклад, “У кримінальній судовій системі покарання важливіше ніж виправдання” або “Культурне різноманіття важливіше, ніж одна спільна культура”. Учасники цих дебатів у ході дискусії відстоюють переваги тільки загальних принципів, закладених у їхній позиції. Іншими словами, розглядаються лише теоретичні положення (ідеї), до уваги не беруться результати їх практичного втілення. Наприклад, якщо стверджуюча сторона намагається довести, що ... “ Уряд повинен забезпечувати потреби бідних”, то вона не повинна доводити ефективність будь-якої урядової програми допомоги бідним. Бо основне завдання дебатерів висувати суспільно важливі ідеї, а втілювати ідеї в життя – це справа уряду. Взагалі, дебати Лінкольна-Дугласа базуються на “ідеях, цінностях і дусі” та врегульовують політичні, економічні, соціальні, моральні та естетичні позиції, які ми маємо сьогодні.

ПОЛІТИЧНІ ДЕБАТИ

Політичні дебати фокусують увагу учасників на розробці практичних рекомендацій з реалізації певних тверджень, ідей. Наприклад, “Уряду слід забезпечити безробітних суспільно-корисними роботами” або “Уряд повинен заборонити рекламу тютюну” або “Іміграцію треба значно обмежити”. У цих закликах ми вбачаємо, що суспільні цінності вже визначено, наголос робиться на їх практичному застосуванні, впровадженні цих ідей. Взагалі, стверджуюча сторона пропонує конкретний план, який реально досягне мети, сформульованій у заклику і дозволить зробити це більш ефективно, ніж будь-який альтернативний план.

Наприклад, розробляючи першу тему, стверджуюча команда може запропонувати робочу програму, що передбачає переробку інфраструктури ринку праці. Заперечуюча команда має на вибір кілька відповідей:

  1. Вона може довести, що будь-які зміни інфраструктури не бажані, оскільки сучасна система дозволяє достатньо ефективно вирішувати зазначені проблеми.
  2. Вона може довести, що запропонований план недосконалий і що збитки від його реалізації будуть більші, ніж очікувані прибутки.
  3. Заперечуюча сторона може запропонувати кращий план, спрямований на вирішення проблеми.

Отже, якщо докази у дебатах Лінкольна-Дугласа є більшою мірою філософськими та літературними, а докази у політичних дебатах – практичні, направлені на пошук шляхів вирішення проблеми, вони повинні бути статистичними.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ДЕБАТИ

Парламентські дебати розроблено на основі обговорень, що існують в Британському Парламенті. Одна команда в них представляє уряд, а інша – опозицію лояльну Її Величності. Спікер палати стежить за виконанням правил командами, та виконує обов’язки судді. Кожна команда складається з двох учасників. Команда уряду складається із Прем’єр-міністра та члена уряду (іноді його називають міністром Королеви). Команда опозиції має у своєму складі лідера опозиції та члена опозиції.

Опису правил Парламентських дебатів ми виділимо окремий розділ нашого посібника.

Формат дебатів КАРЛА ПОПЕРА – ПОЛІТИЧНІ ДЕБАТИ

В форматі дебатів Карла Попера розрізняють два різновиди тем – ціннісні та політичні. Схема утворення теми для ціннісних дебатів наступна: “Щось є якимось”. Наприклад,: “Смертна кара є виправданою”, “ООН не має дієвих механізмів для захисту прав дітей” Аналогічна схема для політичних дебатів має вигляд: “Хтось повинен зробити щось”. Приклади: “Україна повинна поновити застосування смертної кари”, “ООН повинна змінити свою політику у сфері захисту прав дітей”. Що є головною різницею у цих темах? Як видно з самого їх, формулювання, у першому випадку команди будуть сперечатися про, важливість деяких цінностей (що проголошено у критерії), наводити філософські причини. При обговоренні політичних тем команди повинні не тільки вказати причини, із яких твердження є вірним (щось повинно бути зроблено), а й яким чином це твердження буде реалізовано. Структура позиції стверджуючої команди та стратегії заперечуючої команди досить сильно відрізняються для різних типів тем. Саме тому ми присвятимо по окремому розділу кожному з видів тем.

4. ТЕМИ

Тема – це, коротко кажучи те, що обговорюється під час дебатів. Перший крок, який треба зробити у будь-яких дебатах – це необхідно вибрати тему. Щоб забезпечити проведення результативних дебатів, зміст теми повинен відповідати кільком принципам: тема повинна мати вагоме значення, вона має викликати громадський інтерес та бути загальновідомою і актуальною. До того ж вона повинна надавати обом командам рівні можливості для ефективного розвитку їх аргументів. Тема повинна бути сформульована таким чином, щоб не надавати переваги жодній із сторін.

Якщо тема не придатна для обговорення в повному обсязі, тоді вона не дасть змоги прийняти вірне рішення. Для формування теми важливе також ціностна сторона. Мета, що ставиться у разі прийняття теми формує пошук та до різнобічного вивчення доказів, що стверджують перевагу цінностей, проголошених у темі.

Вдало вибрати тему дуже складно. Обрання теми вимагає напруженної інтелектуальної роботи значної кількості людей. У США сформовано цілі комітети, єдиною метою яких є складання національних тем. Хоча і немає універсального рецепту обрання теми проте можна дати декілька корисних порад у цій справі. Тема для обговорення у дебатах повинна бути:

  1. Cуперечливою і викликати інтерес;
  2. Збалансованою таким чином, щоб кожна з сторін мала приблизно рівну кількість аргументів;
  3. Вільною від незрозумілих обо двозначних термінів;
  4. Придатною для дослідження;
  5. Придатною для дебатування на різних рівнях;
  6. Сформульована таким чином, щоб ствержуюча команда погодилась з темою або підтримала її.

Якщо всі ці умови будуть дотримані, то тему можна з успіхом використати при проведенні дебатів.

Аналіз теми

На заняттях з літератури Ви аналізуєте твори, обговорюючи суттєві моменти сюжету, характери діючих осіб, стиль. Отже, аналіз означає вивчення чогось методом розподілу на складові частини. Аналіз становить невід’ємну частину дебатів. Щоб краще зрозуміти протиріччя, теми учасники дебатів, у першу чергу, повинні ретельно вивчити якмога більше матеріалів, пов”язаних з нею.

Аналіз – основа формування таких вмінь:

  • вміння відокремити корисну інформацію;
  • вміння визначити, виділити та сформулювати проблему;
  • оцінка причин та можливих наслідків;
  • розробка висновку;
  • визначення фактів;
  • творчий підхід до вирішення проблем;
  • оцінка доказів;
  • вміння колективного пошуку рішень (мозковий штурм);
  • оцінка особистого процесу мислення;

Аналіз також передбачає визначення проблеми, що є важливим аспектом дебатів, і на що гравці доволі часто не звертають належної уваги. Крім того, аналіз включає оцінювання проблем після їхнього визначення. Процес оцінювання передбачає критику аргументів, доказів та, кінець кінцем, Ваш процес мислення.

© 2015 ВГО Центр "Розвиток демократії"